Дев’ятикласник Малинського ліцею №1 імені Ніни Сосніної Олександр Каленик здобув срібло на Всеукраїнському конкурсі Малої академії наук. Його фішка – унікальна технологія, а саме антена для радіозв’язку, яка може допомогти навіть у керуванні дронами.
“Суспільне.Житомир” розповіло, як школяр із Житомирщини дійшов до такого крутого результату.
Більше того, якщо вам раптом потрібно буде дістатися Малина чи Коростеня, цей путівник вам точно знадобиться: https://marshrutka.zt.ua/yak-doyihaty-z-zhytomyra-do-korostenya-marshrutky-zupynky-rozklad/
Як Олександр почав свій шлях в радіотехніці?
Олександр із дитинства “на ти” з радіотехнікою. Ще в 7 років, коли батьків не було вдома, він зібрав свій перший аудіопідсилювач – і той запрацював!
“Тато – мій головний наставник, він сам радіоаматор із дитинства. Саме він показав мені, як працює електроніка”, – ділиться Сашко.
У 11 років хлопець уже мав радіоаматорську ліцензію й позивний, щоб спілкуватися з ефіру з людьми по всьому світу. Антени для радіостанцій він із татом робив самотужки, набираючись досвіду.
Антена для дронів: чому юнак вирішив створити це?
Війна внесла корективи в хобі Олександра – радіоефір довелося відкласти. Але знання стали в пригоді:
“Зараз дрони – це важливо, а вони працюють на радіозв’язку. Через радіоелектронну боротьбу потрібні антени для нестандартних частот. Я захотів знайти спосіб швидко їх робити”, – пояснює школяр.
Його проєкт – це технологія створення антени типу Moxon за допомогою 3D-друку та гальванотехніки. Спочатку друкується полімерна основа, а потім вона покривається міддю. Такий підхід робить антени легкими, міцними й точними.
Переваги технології Олександра:
- Точність: 3D-друк забирає людські помилки, каркас виходить ідеальним.
- Швидкість: від ідеї до партії антен – менше доби.
- Гнучкість: можна створювати не лише плоскі, а й складні 3D-антени.
- Доступність: не треба дорогого обладнання.
“Моя антена може працювати з дронами через ретранслятори. Це корисно для військових і не тільки”, – додає Олександр.
На конкурсі Сашко презентував свій проєкт у секції “Технології виробництва”.
“Було круто ділитися ідеєю з науковцями. Вони дали поради, а я познайомився з іншими учасниками. Усі роботи були вогонь, я дізнався багато нового”, – розповідає він. "Друге місце – це не просто нагорода, а визнання, що його ідея може змінити гру в радіозв’язку".
Олександр не планує зупинятися. Його технологія – це лише початок. Юнак більше за все хоче, аби його антени допомагали людям, особливо час війни. І звичайно, хлопець хоче продовжувати досліджувати радіотехніку.

